Заповіт
Окрім того, що в заповіті ви можете розпоряджатися лише власним майном, у своєму останньому волевиявленні не можна забувати про так званих обов’язкових спадкоємців. Обов’язковими спадкоємцями є діти та онуки. Також не можна вказувати спадкоємцю, як він має розпорядитися спадщиною. У такому разі найкраще звернутися до нотаріуса, який має належну кваліфікацію, щоб надати корисні поради й допомогти скласти заповіт. Нотаріус подбає про те, щоб заповіт був дійсним і його не можна було оскаржити в разі майбутніх спорів.
Заповіт можна оформити у формі нотаріального акта. Його перевагами є можливість отримати правову консультацію та обов’язкова реєстрація в Центральному нотаріальному реєстрі заповітів. Цей реєстр охоплює всю Словаччину, тож ви можете бути певні, що заповіт буде виявлено під час розгляду спадкової справи (судовий комісар зобов’язаний перевірити цей реєстр). За життя спадкодавця жодна інша особа не може ознайомитися із заповітом. За дотримання формальних вимог і зміст заповіту відповідає нотаріус.
Згідно з Регламентом Європейського Парламенту та Ради, особа може обрати правом, що регулюватиме спадкування всього її майна, право держави, громадянином якої вона є на момент здійснення вибору або на момент смерті.
Нотаріус складає й інші документи — зокрема заяви про розгляд питання щодо нововиявленого майна, яке належить до спадщини після смерті спадкодавця. У такому разі нотаріус після отримання необхідних документів (свідоцтва про смерть, рішення у спадковій справі, витягів з OR…) готує для спадкоємця або іншого заявника письмову заяву, на підставі якої суд розпочинає провадження щодо нововиявленого майна.
