Аванс на ліквідацію та нотаріальне зберігання
Причина запровадження авансу
До 30 вересня 2020 року досить часто траплялося, що товариство розпочинало ліквідацію, а далі нічого не відбувалося. Ліквідатор втрачав інтерес до справи або ставав недоступним, кредиторам не було до кого звертатися зі своїми вимогами, а товариство роками залишалося внесеним до торгового реєстру, не здійснюючи жодної діяльності. Аванс на ліквідацію, запроваджений з 1 жовтня 2020 року, мав усунути цю ситуацію за простим принципом — той, хто розпочинає ліквідацію, повинен заздалегідь підтвердити наявність коштів для її проведення.
Аванс вноситься на нотаріальне зберігання, а його розмір визначено постановою Міністерства юстиції Словацької Республіки № 193/2020 Z. z. Він призначений виключно для оплати винагороди та відшкодування витрат ліквідатора, а не для погашення зобов’язань товариства перед його кредиторами.
Послідовність окремих кроків
Процедура починається з рішення компетентного органу товариства про його припинення шляхом ліквідації та призначення ліквідатора. Після цього товариство вносить аванс на ліквідацію на нотаріальне зберігання; нотаріус складає протокол про прийняття авансу та видає підтвердження про його зберігання. Це підтвердження або сам протокол додається до заяви про внесення до торгового реєстру відомостей про початок ліквідації товариства та набуття повноважень першим ліквідатором — без такого документа реєстраційний суд або реєстратор не внесе ліквідатора до торгового реєстру.
Після цього ліквідатор реалізує майно товариства, задовольняє вимоги його кредиторів, а можливий залишок майна після ліквідації розподіляє між учасниками. Після завершення ліквідації подається заява про виключення товариства з торгового реєстру, а після закінчення встановленого законом строку з моменту виключення нотаріус видає аванс ліквідатору.
Видача авансу
Аванс не є збором на користь держави або безповоротними витратами. Це кошти, з яких оплачуються винагорода та витрати ліквідатора; нотаріус видає їх лише після закінчення встановленого законом строку з моменту виключення товариства з торгового реєстру, тобто тоді, коли ліквідацію фактично завершено.
Якщо ліквідатором є сам учасник або колишній керівник товариства, аванс зрештою повертається в розпорядження тих самих осіб, які його внесли. Цю обставину часто не враховують під час оцінювання витрат на ліквідацію, через що аванс помилково сприймають як безповоротно витрачені кошти.
Поширені непорозуміння
Найчастіше неправильно визначають послідовність дій. Аванс потрібно внести до подання заяви про внесення відомостей до реєстру, а не одночасно з нею і тим більше не після неї. Заява, подана без підтвердження про нотаріальне зберігання, не може бути підставою для внесення ліквідатора до реєстру.
Друге поширене непорозуміння стосується тривалості процедури. Ліквідація не є швидким процесом — про її початок необхідно повідомити кредиторів, має сплинути строк для заявлення вимог, потрібно врегулювати майнові питання, завершити бухгалтерський облік і виконати податкові зобов’язання. Навіть для товариства без майна та зобов’язань цей процес триває місяцями.
Третє хибне припущення полягає в тому, що ліквідація звільняє товариство від боргів. Це не так. Якщо зобов’язання товариства перевищують його майно або воно є неплатоспроможним, ліквідація не є належним шляхом і ситуацію потрібно вирішувати відповідно до законодавства про банкрутство та реструктуризацію; у такому разі ліквідатор зобов’язаний подати заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Статус ліквідатора
Ліквідатором зазвичай стає чинний керівник товариства або інша особа, визначена учасниками. Однак слід враховувати, що ліквідатор бере на себе відповідальність за належне проведення ліквідації та правильне задоволення вимог кредиторів у встановленій законом черговості. Отже, це не почесна посада, а виконання обов’язків, пов’язане з правовими наслідками, зокрема майновими. Тому у випадку товариств зі значним обсягом майна або складнішою структурою зобов’язань рекомендуємо зважити, чи варто призначати ліквідатором особу без досвіду проведення такої процедури.
Альтернативні рішення
Перш ніж розпочинати ліквідацію, варто оцінити, чи немає простішого шляху. Якщо товариство має економічну цінність, вигідніше може бути продати його та передати частку в товаристві зацікавленій особі відповідно до § 115 Торгового кодексу. Якщо товариство входить до ширшої групи, можливим варіантом є злиття з іншим товариством відповідно до закону № 309/2023 Z. z. про перетворення господарських товариств і кооперативів — усе майно та зобов’язання переходять до товариства-правонаступника як єдине ціле, і потреба в окремій ліквідації відпадає. Якщо товариство є неплатоспроможним, належним рішенням є процедура банкрутства.
Така оцінка зазвичай потребує не більше однієї зустрічі й може заощадити місяці роботи та значну частину витрат.
|
Допоможемо Вам пройти всі етапи процедури Приймемо аванс на зберігання, видамо підтвердження, необхідне для внесення ліквідатора до реєстру, і проконсультуємо щодо графіка ліквідації. Якщо виявиться, що для Вашої ситуації існує простіше рішення, повідомимо Вам про це до початку процедури. Нотаріальна контора Stará Vajnorská 8, Bratislava III. |
Нормативно-правові акти, цитовані в статті
Закон № 513/1991 Zb. «Торговий кодекс» — § 70 та наступні (припинення та ліквідація товариства), § 75, § 115
Постанова Міністерства юстиції Словацької Республіки № 193/2020 Z. z., якою забезпечується виконання окремих положень Торгового кодексу щодо ліквідації
Закон № 323/1992 Zb. «Нотаріальний порядок» — § 65 та наступні (нотаріальне зберігання)
Закон № 309/2023 Z. z. про перетворення господарських товариств і кооперативів
Текст підготовлено відповідно до законодавства, чинного станом на 11 вересня 2026 року. Він має інформаційний характер і не замінює юридичної консультації з конкретного питання. Актуальні ціни наведено в прейскуранті контори.
JUDr. Martin Vlha, PhD., нотаріус · Нотаріальна контора Stará Vajnorská 8, Bratislava III
